Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Інформація про контрольно-перевірочну роботу – у третині письмових звернень громадян

Переглядів: 113

Яке навчання провадять без ПДВ

Відповідно до п. п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги з:

а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп’ютерного навчання);

б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;

в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I - III ступенів;

г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;

ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;

д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;

є) навчання аспірантів і докторантів;

ж) приймання кандидатських іспитів;

з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

и) довузівської підготовки;

і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;

й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів.

Чи вважається поданою Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, якщо фінансова звітність була подана не в один день

Відповідно до абзацу другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт)) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема і інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Формами Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та Звіту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації (Звіту). При цьому у таблиці «Наявність додатків» та відповідно у таблицях «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» та «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».

Приймання фінансової звітності здійснюється за допомогою автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (формати з першою літерою «S») або інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (формати з першою літерою «J»).

Контролюючим органом контроль наявності поданих додатків форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).

Згідно з абзацом першим п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419 (далі – Порядок №419), проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Державної казначейської служби України), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Банки подають фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність, звіт про управління та консолідований звіт про управління Національному банку в установленому ним порядку (п. 2 Порядку №419).

Враховуючи те, що контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди), то Декларація (Звіт) вважається прийнятою, якщо фінансова звітність, як додаток до Декларації (Звіту), подана в електронному вигляді до органів ДФС раніше, ніж така Декларація (Звіт) з різницею в один день/місяць.

Інформація про контрольно-перевірочну роботу – у третині письмових звернень громадян

Протягом січня-квітня цього року на адресу органів ДФС у Тернопільській області 47 громадян спрямували 36 письмових звернень, в тому числі три колективних звернення та два анонімних. Серед листів – 35 заяв та одна скарга. Це на два звернення менше за відповідний період минулого року. Про це повідомили в управлінні обслуговування платників ГУ ДФС у Тернопільській області.

Зазвичай автори письмових звернень не зазнають свій соціальний стан (42 таких громадян), а серед решти дописувачів – по двоє пенсіонерів та підприємців, безробітний. 

За тематикою найбільше звернень надійшло щодо контрольно-перевірочної роботи – 12 звернень (33,4%), з інформуванням про ухилення від сплати податків – 7 звернень (19,5%), щодо відмов в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 3 звернення (8,3%), щодо адміністрування єдиного соціального внеску – 2 звернення (5,5%), інші питання, що належать до компетенції ДФС – 2 звернення (5,5%), щодо акцизного податку – 2 звернення (5,5%), щодо реєстрації та обліку платників – 2 звернення (5,5%), щодо митного оформлення (ввезення, вивезення) товарів та транспортних засобів – 1 звернення (2,8%), щодо податкової звітності – 1 звернення (2,8%), щодо податкового боргу – 1 звернення (2,8%),  консультації з питань податкового законодавства – 1 звернення (2,8%), щодо ліцензування певних видів господарської діяльності – 1 звернення (2,8%), щодо податку на доходи фізичних осіб – 1 звернення (2,8%).

Із отриманих письмових звернень розглянуто у встановлений законом термін 30 звернень, ще 6 звернень перебувають на виконанні, по яких термін розгляду не настав. Фактів розгляду звернень, виконаних з порушенням законодавчо встановленого терміну, не зафіксовано.

За результатами розгляду фахівці територіальних органів ДФС Тернопільської області вирішили позитивно 10 звернень (27,8%), надали роз’яснення по 16 зверненнях (44,5%), 2 звернення направили за належністю відповідно до ст.7 ЗУ «Про звернення громадян» (5,5%), відмовили у задоволенні по 2 зверненнях (5,5%), 6 звернень перебувають на розгляді (16,7%).

Викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря перевищено 500 тонн: відображення у звітності

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (далі – Податок) є суб’єкти господарювання, якими, зокрема, здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у тому числі за викиди двоокису вуглецю (далі – Податок за викиди двоокису).

Не є платниками Податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Разом з тим база оподаткування Податком за викиди двоокису за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Платники Податку за викиди двоокису у разі перевищення граничного річного обсягу викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн за рік зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення, скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Податкового кодексу України.

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7. Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірам, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 №359.

Таким чином, суб’єкти подають до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення складену відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ заяву про звітний (податковий) період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування Податком за викиди Двоокису із додаванням розрахунку оцінки обсягів таких викидів та реєструються платниками Податку за викиди Двоокису у звітному (податковому) періоді у якому досягнуто перевищення граничного річного обсягу викидів Двоокису у розмірі 500 тонн.

Форма Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток). При цьому для декларування податкових зобов’язань з Податку за викиди двоокису складається окремий Додаток.

Після перевищення граничного річного обсягу викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн платники при декларуванні податкових зобов’язань з Податку за викиди двоокису за період, у якому відбулося таке перевищення у групі рядків 4-4.n (де n – порядковий номер рядка) Додатка, зазначають:

- у колонці 2 рядків 4.n «код забруднюючої речовини» – визначений відповідно до додатку 7 Декларації код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення – 243.4.001;

- у колонці 3 рядків 4.n «фактичний обсяг викидів» – обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою оподаткування Податком за звітний (податковий) період, обчислений як різниця між фактичним обсягом викидів двоокису вуглецю за звітний (податковий) період та граничною нормою викидів у розмірі 500 тонн;

- у колонці 4 рядків 4.n «ставка податку» – ставку Податку за викиди двоокису встановлена п. 243.4. ст. 243 ПКУ;

- у колонці 5 рядків 4.n «величина» – суму податкового зобов’язання з Податку за Викиди двоокису обчислена як добуток між фактичним обсягом викидів двоокису (к. 3 р. 4.n) та ставкою Податку за Викиди двоокису (к. 4 р. 4. n);

- у колонці 5 рядка 4 «величина» – величину податкового зобов’язання з Податку за викиди двоокису за звітний (податковий) період, визначена як сума рядків 4.n колонки 5.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФ

« повернутися до списку новин