Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Спрощенці Тернопільщини спрямували до бюджету 213,1 млн грн єдиного податку

Переглядів: 83

Чи буде право на податкову знижку, коли у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство?

Згідно з п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

У даному випадку для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 3.8 глави 3 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Спрощенці Тернопільщини спрямували до бюджету 213,1 млн грн єдиного податку

Впродовж січня-квітня 2019 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету 213 млн 51 тис. грн єдиного податку. Порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження цього платежу зросли на 28 млн 137,9 тис. гривень.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. У січні-квітні цього року вони сплатили 134 млн 862,9 тис. грн єдиного податку, що на 25 млн 47,8 тис. грн більше, ніж торік.

Юрособи-спрощенці перерахували цьогоріч за чотири місяці 28 млн 361,5 тис. грн єдиного податку. Платники ж фіксованого сільськогосподарського податку, а це четверта група спрощенців, з початку року сплатили 49 млн 826,6 тис. грн єдиного податку, а це на 3 млн 644,8 тис. грн більше, ніж у січні-грудні 2018 року.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу.

Змінено ціну частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг: покрокове виправлення у коригуванні

Механізм коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв’язку, зокрема, із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін визначено п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.

Якщо після складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарі/послуг, то платник податку складає розрахунок коригування до податкової накладної, в якому:

- відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується, зокрема кількість, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок податкової накладної, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 7 та 8 розділу Б розрахунку коригування (графа 7 заповнюється зі знаком «–»); графи 9 та 10 не заповнюються;

- додається(ються) новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоюється новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в податковій накладній.

У графі 2.1 всіх рядків такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» розрахунку коригування заповнюється в загальному порядку.

Вулицю перейменовано: що з повідомленням за ф. №20-ОПП?

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу платників податків. При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

У розд. 3 повідомлення за ф. №20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

При внесенні змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. №20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до цього реєстру.

Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за ф. №20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.

Щодо нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що ДФС України у зв’язку з надходженням запитів платників податків щодо нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у випадку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції, повідомила, що Міністерство фінансів України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію стосовно зазначеного питання у листі від 22.04.2019 №11210-09-63/11170.

Більш детально про нарахування амортизації у зазначеному листі за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/378700.html.

Щоб обрати спрощену систему оподаткування

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Увага! Семінар-практикум

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 30 травня 2019 р. у м. Києві для платників податків відбудеться семінар-практикум: «ПДВ, ПДФО, ЄСВ та Податок на прибуток: ДФС України про актуальні питання оподаткування».

Контактні особи:

- (067) 406-70-94 Наталія Шокарєва;

- (068) 733-03-00 Тимофій Пащенко.

Більше інформації за посиланням: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100012379-30-travnya-2019-r-u-m-kiyevi-dlya-platnikiv-podatkiv-vidbudetsya-seminar-praktikum.

За порушення митних правил до бюджету спрямовано 208 тис. гривень

Впродовж січня-квітня 2019 року фахівці Тернопільської митниці ДФС склали 33 протоколи про порушення митних правил. Майже 73 відсотки з них, а це 24 протоколи, стосувалися перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення. Порушено по 2 протоколи щодо проведення з товарами, митне оформлення, яких не закінчено, операцій без дозволу органу доходів і зборів, а також за невжиття заходів, щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги закінчився. Решта протоколів склали у зв’язку з перевищенням строку тимчасового вивезення товарів, діями, спрямованими на зменшення митних платежів, зберіганням товарів, ввезених на митну територію України з приховуванням від митного контролю.

З початку року за результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку, а саме від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці, до Державного бюджету України перераховано 208 тис. гривень.

Митницею розглянуто 28 справ про порушення митних правил і винесено постанови про притягнення осіб до відповідальності у вигляді штрафу в сумі понад 300 тис. гривень.

До суду спрямували 3 справи про порушення митних правил.

З метою перевірки автентичності документів, поданих до митного контролю та митного оформлення, до уповноважених митних органів іноземних тернопільські митники направили п’ять запитів. За цей період надійшли дві відповіді від митних органів Республіки Польщі та Королівства Нідерланди. У результаті опрацювання першої ознак порушення митних правил не виявили, щодо іншої - проводиться перевірка.

Відключено електроенергію: який порядок розрахунків через РРО

Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

- зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;

- скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

« повернутися до списку новин

Tue, 17 Sep 2019 22:43:12 +0300