Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Тернопільщина: з початку року до місцевих бюджетів сплачено понад 1,2 млрд грн податків

Переглядів: 67

 У січні-квітні 2019 року до місцевих бюджетів Тернопільської області надійшло 1 млрд 257,7 млн грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 97,8 млн грн більше від очікуваного, прогнозний показник виконано на 108,4%. Порівняно з минулорічними чотирма місяцями забезпечено приріст надходжень на 230,3 млн грн або на 22,4%. Зокрема, у квітні до місцевих бюджетів платники податків спрямували 332,4 млн грн, додатково надійшло 42 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень на 73,9 млн грн або на 28,6%.

Найбільші суми з початку року забезпечені від сплати податку на доходи фізичних осіб – 841,1 млн грн (в тому числі у квітні 229,5 млн грн), плати за землю – 105,5 млн грн (у квітні 27,3 млн грн), представники малого і середнього підприємництва сплатили 213,1 млн грн єдиного податку (у квітні 50,9 млн грн), а від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів місцеві скарбниці отримали 33,5 млн грн акцизного податку (у квітні 7,96 млн грн). Також забезпечено надходження 30,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у квітні 13,6 млн грн).  

Термін для складання розрахунку коригування

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При порушенні таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ.     Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Таким чином, нормами ПКУ визначено дату, на яку платник податку зобов’язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, та термін протягом якого платник податку зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної.

При цьому нормами ПКУ не визначено терміну, протягом якого платник податку має можливість скласти розрахунок коригування до податкової накладної.

Прийнято рішення про незастосування КОРО: як повідомити контролерів?

Відповідно до ст.ст. 7 та 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розроблено, зокрема, порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО), та порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (далі – Порядок КОРО), які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – наказ №547).

Відповідно до абзацу першого п. 1 глави 1 розд. ІІ Порядку КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.

Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розд. ІІІ Порядку РРО суб’єкту господарювання надано право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії (далі – Рішення). В цьому випадку суб’єкт господарювання під час реєстрації РРО проставляє відповідну позначку у реєстраційній заяві.

Суб’єкти господарювання відповідно до Рішень, затверджених власними розпорядчими документами, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (абзаци другий та четвертий п. 1 глави 1 розд. ІІ Порядку КОРО).

Відповідно до абзацу першого п. 1 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання.

Заяву про скасування КОРО (далі – Заява) (форма №2-КОРО додатку 4 до Порядку КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи ДФС та здійснює запис на титульній сторінці КОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації КОРО, який засвідчує своїм підписом та печаткою контролюючого органу.

Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». У зв’язку з цим, до Заяви суб’єкт господарювання додає реєстраційне посвідчення та КОРО, реєстрація якої скасовується. КОРО має бути належним чином заповнена до дати подання заяви включно.

До уваги постачальників електричної енергії!

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу платників акцизного податку, що з 1 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66-71 та 73 Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон №2019), що впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.

Починаючи з 1 липня поточного року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону №2019).

Відповідно до норм ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:

- особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

- оптовий постачальник електричної енергії;

- виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п. п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Нормами ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

- оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування акцизним податком відповідно до норм п. п. 214.1.3  п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 відсотків (п. п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п. п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

« повернутися до списку новин