Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Витрати на відрядження, крім добових, що не включаються до оподатковуваного доходу платника податку

Переглядів: 23

Витрати на відрядження, крім добових, що не включаються до оподатковуваного доходу платника податку

Відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Згідно з п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Відстрочення платежу за реалізовані алкогольні напої чи тютюнові вироби

 

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №265), для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару.

Згідно з ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктами 1 та 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати. Також, розрахункові документи, що друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розд. І Положення №13).

Разом з цим, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно при відпуску товару видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».

Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може проводити розрахунок за реалізовані алкогольні напої (тютюнові вироби) з відстроченням платежу за умови обов’язкової видачі розрахункового документа, в якому зазначає форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу». Фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

 

На Тернопільщині сплатили 230,6 млн грн єдиного податку. І це лише юрособи

 

У січні-листопаді 2019 року суб’єкти господарювання – юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Тернопілля 230,6 млн грн єдиного податку. Додатково бюджети отримали 11,9 млн грн, оскільки фактичні надходження перевищили очікувані на 5,5 відсотка. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата єдиного податку від юросіб збільшилася на 13,8 млн грн або плюс 6,4 відсотка.

У листопаді суб’єкти малого підприємництва спрямували до місцевих скарбниць 15,9 млн грн єдиного податку з юридичних осіб. Це перевищило очікувані надходження на 19,1 відс або плюс 2,5 млн грн цього платежу. Приріст єдиного податку з юридичних осіб до листопада 2018 року склав 1,9 млн грн або на 13,3 відс більше.

До речі, суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи можуть перебувати на третій або четвертій групах спрощеної системи оподаткування. Так, на початок грудня 2019 року в податкових органах області перебуває на обліку 2982 платники єдиного податку третьої групи, з них 181 юрособа – за ставкою 3 відсотки та 2801 – за ставкою 5 відсотків. Ще нараховується 796 платників єдиного податку четвертої групи, серед яких 159 іногородніх.

 

Право батьків на податкову соціальну пільгу, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років

 

Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2019 році складає 960,50 гривень.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2019 році – в розмірі 960,50 гривень.

Згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2690,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1921,00 грн х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області 

« повернутися до списку новин