Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Чи треба підприємцю скріплювати звітність печаткою (у тому числі в електронному вигляді) за її наявності

Переглядів: 12

Відповідно до абзацу другого п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку зазначено, що платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Податковою міліцією вилучено підакцизні товари на 4,2 млн гривень

 

Працівники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області за процесуального керівництва прокуратури області припинили протиправну діяльність мережі із постачання та реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів. Вона охоплювала територію Тернопільської, Львівської та Рівненської областей.

Проведено 14 обшуків у місцях розливу, зберігання та реалізації фальсифікату, а також транспортних засобах, якими здійснювалось його перевезення.

Вилучено майже 6,5 тис. літрів фальсифікованих алкогольних напоїв. Значна частина такої продукції розлита у так звані бег-ін-бокси, що заборонено законом. Також вилучено 950 літрів спирту та більше 6 тисяч пачок тютюнових виробів.

З незаконного обігу вилучено підакцизні товари на суму 4,2 млн гривень. Відтак упереджено втрати бюджету від ненадходження акцизного податку в сумі близько 600 тис. гривень.

Триває досудове розслідування.

Загалом із початку року працівники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили незаконно виготовлених підакцизних товарів на суму 7,1 млн гривень.

На Тернопільщині кількість планових перевірок на третину зменшилась

Впродовж січня 2019 року управлінням аудиту Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено 10 планових перевірок суб’єктів господарювання-юридичних осіб. Порівняно з відповідним минулорічним періодом кількість таких заходів скоротилась на 4 або 28,6 відсотків. Сума донарахованих грошових зобов’язань склала майже 8 млн гривень, що на 3,9 млн грн більше, ніж минулоріч.

Стосовно позапланових контрольно-перевірочних заходів, то їхня кількість зменшилась на 43 відсотки: 21 перевірка у 2018 році проти 12 цьогоріч. Порушення встановлено майже у кожному другому випадку. Сума застосованих санкцій склала 2 млн 15 тис. гривень, що на 114 тис. грн більше порівняно з січнем минулого року.

Крім того, зменшено суб’єктам господарювання  неправомірно задекларовані збитки на суму 1 млн 32 тис. грн та неправомірно задеклароване від’ємне значення податку на додану вартість на суму 1,7 млн гривень.   

За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, підрозділи аудиту першочергову увагу приділяють проведенню перевірок суб’єктів господарювання, що мають ризики в своїй діяльності, тобто використовують ризикоорієнтований підхід. «Зростання надходжень до бюджету здійснюється виключно за рахунок детінізації економіки», - наголосив він. Фахівці відомства перевіряють лише тих платників, які входять до ризикових груп або використовують так звані «тіньові схеми», уникаю сплати платежів до бюджетів, мінімізуючи податкові зобов’язання.

Нагадаємо, що з планом-графіком проведення планових документальних перевірок на 2019 рік можна ознайомитись на субсайті ДФС України у розділі «Діяльність», підрозділ «Плани та звіти роботи». 

Коли сума витрат для неприбуткової організації приведе до коригування фінансового результату

Пунктом 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Про нарахування військового збору на суму дивідендів

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що згідно із п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей розділу IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Враховуючи зазначене, оскільки дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

« повернутися до списку новин