Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Щодо платників екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення

Переглядів: 27

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Таким чином, при утворенні забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець – юридична особа або фізична особа – підприємець) – власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, в тому числі коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.

Фізична особа (громадянин), яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) – власник автономної системи опалення (котла), що використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному або декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку. При цьому суб’єкти господарювання – орендарі будівлі або приміщень будівлі є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, у випадках, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для автономних систем опалення (котлів) орендованих будівель.

Щодо застосування РРО

Головне управління ДФС у Тернопільській області вкотре звертає увагу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі. Так, при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

За два місяці – понад півмільйона єдиного внеску

Понад  530,6 млн грн єдиного соціального внеску сплатили суб’єкти господарювання Тернопільщини впродовж січня-лютого цього року. Це перевищило очікувані надходження даного платежу на 27 млн гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом приріст єдиного внеску склав 88 млн грн або 18,7 відсотків.

Лише у лютому 2019 року надходження єдиного внеску від роботодавців регіону склали 290,2 млн гривень, що на 18,6 млн грн більше, ніж очікувалось. Порівняно з лютим минулого року  сплата платежу зросла на 46,9 млн грн або 19,3 відсотків.

Нагадуємо, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок. У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх із нарахуванням пені. Варто зауважити, що відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності в особи одночасно зобов’язань зі сплати єдиного внеску, зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами - сплата єдиного внеску виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.

Декларація про майновий стан і доходи: відображаємо доходи у формі зарплати у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-трудовими договорами

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. При цьому при отриманні зазначених у п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори (п.п.164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. п. 2 п. 2 розділу IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у рядку 10.1 розділу ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються суми доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктами 164.2.1, 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

« повернутися до списку новин