Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Як довго треба зберігати підприємцям «спрощенцям» первинні документи

Переглядів: 79

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДФС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДФС до архіву.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Норми п. 297.3 ст. 297 ПКУ не поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Щодо коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України інформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Так, розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІV кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 18 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 18 відс. – 92 дні (01.10.2018 – 31.12.2018).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 54 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

Про це йдеться у листі ДФС України від 31.01.2019 №3041/7/99-99-12-03-04-17.

Стан розрахунків з бюджетом: як отримати через Електронний кабінет

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації) та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;

- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

- дата відправлення Запиту до органів ДФС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг, можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Підприємства Тернопілля сплатили понад 11 млн грн

Майже 11,1 млн грн податку на прибуток сплачено суб’єктами господарювання Тернопільського регіону до зведеного бюджету у січні 2019 року. Це втричі перевищило очікувані надходження. До державного бюджету забезпечено 9,9 млн грн. цього податку, а до місцевих скарбниць - 1,2 млн гривень.

Цьогоріч впродовж січня до зведеного бюджету надійшло 527,1 тис. грн частини чистого прибутку ( доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, з 467,5 тис. грн - до державного, а 59,6 тис. грн - до місцевого бюджетів. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження до зведеного бюджету збільшились на 339 тис. гривень.

Зміни у системі зарахування авансових платежів у 2019 році

У січні цього року стартував пілотний проект з переведення підприємств на обслуговування через «єдиний рахунок».

Як повідомляють у Тернопільській митниці ДФС, запровадження єдиного казначейського рахунку передбачає сплату платником податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок. Це дозволить представникам бізнесу зменшити час митного оформлення товарів та вільно обирати місце оформлення, оскільки кошти обліковуватимуться в одній картці – особовому  рахунку суб’єкта ЗЕД, а завдяки автоматизованій  системі митного оформлення «Інспектор» митне оформлення із використанням зазначених коштів здійснюватиметься у будь-якій митниці.

Крім того, це дозволить оптимізувати фінанси підприємства, адже при здійсненні митного оформлення товарів у декількох митницях відпадає необхідність перерахування коштів підприємства на депозитні рахунки багатьох митниць. Також заощаджується час на повернення цих коштів у разі зміни місця  митного оформлення.

Переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім'я ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно: на перехідний період, з 15 січня до 15 квітня 2019 року – за рішенням підприємства; з 16 квітня 2019 року – на постійній основі.

«Пілотний проект здійснюється у дві фази. Перша триватиме з 23 січня по 17 лютого 2019 року і проводитиметься на базі Київської та Київської міської митниць, - розповідає начальник відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Тернопільської митниці ДФС Іван Попович. - Друга фаза розпочнеться з 18 лютого 2019 року та триватиме до 15 березня 2019 року. Митне оформлення товарів вже буде здійснюватися будь-якою митницею, а участь в проекті братимуть всі підприємства, які прийняли рішення про  участь у пілоті та перерахували кошти на «єдиний рахунок».

Впровадження єдиного рахунку дозволить напрацювати практичний досвід митного оформлення товарів зі сплатою митних платежів через єдиний рахунок, удосконалити процедури адміністрування митних платежів на законодавчому рівні та підвищити рівень автоматизації справляння митних платежів.

Під час проведення пілотного проекту всі проблемні питання, які виникатимуть в учасників, будуть оперативно опрацьовуватися для їх вирішення та удосконалення системи.

«Зазначу, що з 18 березня 2019 року сплата та зарахування коштів у вигляді авансових платежів на депозитні рахунки 3734, відкриті у Головному управлінні Держказначейства у м. Києві на ім’я митниць ДФС припиняються. До того ж,  з 16 квітня 2019 року буде припинено митне оформлення товарів через зазначені депозитні рахунки, а кошти, що залишилися на рахунках митниць, будуть повертатися на рахунки підприємств за відповідною заявою», - додав Іван Попович.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

« повернутися до списку новин

Tue, 17 Sep 2019 21:53:36 +0300