Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Сплата громадянами податку на нерухомість, земельного та транспортного податків

Переглядів: 19

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами що сплати громадянами податку на нерухомість, земельного та транспортного податків.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Питання 1. За які роки мають право податкові органи обчислити суму податку на нерухоме майно? Мені, фізичній особі, цьогоріч нарахували за 2017 і 2018 роки.

Відповідь: Нормами Податкового кодексу України встановлений обов’язок нарахування контролюючими органами сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за попередній (попередні) податкові (звітні) періоди. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. Тобто у 2019 році можна нараховувати за 2016-2018 роки.

Питання 2. Чи звільняється фізична особа від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо податкове повідомлення-рішення не вручене в термін?

  • Ні, не звільняються. Але якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 Податкового кодексу України до 01 липня, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Питання 3. Як буде нараховано транспортний податок, якщо місяць, в якому придбано транспортний засіб, не співпадає з місяцем, в якому його зареєстровано?

Відповідь: За транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.

Якщо місяць, в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Питання 4. Несвоєчасно сплачено щорічну суму транспортного податку. Якої відповідальності не уникнути власнику авто?

  • Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, буде нарахована й пеня.

Питання 5. Ситуація, елітне авто викрали. Чи законодавством передбачено звільнення від транспортного податку?

Відповідь: При незаконному заволодінні третьою особою легкового автомобіля, який є об'єктом оподаткування, транспортний податок не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджено відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

Зазначу, при поверненні легкового автомобіля його власнику податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Питання 6. Подружжя виховує трьох дітей віком до 18 років. Чи є право на пільгу щодо сплати земельного податку для ведення особистого селянського господарства (2 гектари)?

Відповідь: Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності.

Водночас якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно своїй частці є кожен з батьків, і відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них.

Якщо таке подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку.

Фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 травня поточного року письмову заяву довільної форми про надання пільги та документ, що посвідчує її право на пільгу (посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років).

Питання 7. Чи обов’язково щороку подавати до податкового органу заяву про застосування пільги зі сплати земельного податку та документи для підтвердження права на таку пільгу?

  • Щорічне подання заяви на застосування пільги зі сплати земельного податку не передбачено.

 

Питання 8. Хто платить земельний податок за земельні ділянки, що є у власності малолітніх дітей?

Відповідь: Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Документи, які підтверджують витрат громадян на придбання цінних паперів

Відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 із змінами та доповненнями, готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

До касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку, належать, зокрема, касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи (п. п. 11 п. 3 розд. I Положення №148).

Відповідно до п. 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При цьому, згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями розрахунковий документ – це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

На Тернопільщині є понад 87 тисяч платників єдиного внеску

Станом на початок листопада 2019 року на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебувало 57 927 основних платники податків. Майже 60 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34 531 особа. Решта платників є юридичними особами – 23 396, що на 547 суб’єктів господарювання більше, ніж минулого року.

Упродовж жовтня цього року взяли на облік 549 платників податків. Серед них 89 юридичних осіб та 460 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 373 суб’єкти підприємницької діяльності, а саме: 32 юридичних особи та 341 приватний підприємець.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків зареєстровано 1 108 538 фізичних осіб, а також 4 503 іноземці. Проте 4 821 особа відмовились від присвоєння ідентифікаційного номера. Лише упродовж десяти місяців цього року зареєстровано 14 102 фізичних особи та 268 іноземців.

Цікаво, що цьогоріч на початок листопада на обліку ГУ ДПС в області перебувало 87 042 платники єдиного внеску, зокрема 24 663 юридичних особи та 62 379 фізосіб. Порівняно з січнем-жовтнем 2018 року кількість таких платників зросла на 5392 особи. Це свідчить про те, що мешканці нашого краю дбають про своє майбутнє та надають перевагу легальному отриманню заробітної плати.

Чи відображають операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, в Додатку 4 декларації акцизного податку?

Згідно з п. 213.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню належать операції з:

- вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;

- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;

- реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (далі – Порядок №14).

Відповідно до норм Порядку №14 у Додатку 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою» (далі – Додаток 4) до Декларації відображаються лише операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню не відображаються в Додатку 4 Декларації.

Згідно з п. 13 розд. V Порядку №14 якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ такий платник має право подати разом з Декларацією Додаток 10 «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) та відобразити в ньому операції, які не підлягають оподаткуванню у довільній формі за реквізитами Додатка 4.

Крім того, відповідно до п. 30.6 ст. 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Чи може платник єдиного податку третьої групи протягом поточного року змінити на четверту групу?

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства (частина перша та третя ст. 8 прим. 1 Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973)).

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець (далі – ФОП) або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Пунктом 21 прим. 1 частини четвертої ст. 9 Закону №755 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості щодо створення ФОП сімейного фермерського господарства.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону №973, за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Отже, ФОП – платник єдиного податку третьої групи, щодо якого в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право протягом поточного року перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Слід зазначити, що питання реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися до списку новин