Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

«Погашення заборгованості з єдиного соціального внеску»

Переглядів: 72

Нещодавно в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області начальник управління погашення боргу Головного управління ДФС у Тернопільській області Михайло Манастирський під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо погашення заборгованості з єдиного соціального внеску.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання 1. Мій бухгалтер проґавив сплату єдиного внеску. Яку суму доведеться штрафу та пені мені сплатити?

Відповідь: За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску передбачено штраф у розмірі 20 відстостів своєчасно несплачених сум. Також на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня у розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Зазначу, що сума штрафу та пені підлягає сплаті протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня, або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення.

 

Питання 2. Якою датою вважається дата вручення вимоги платнику єдиного внеску при відсутності його за місцем проживання?

Відповідь: Вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

 

Питання 3. Мною частково погашено суму боргу, яка зазначена у вимозі. Чи буде враховуватися дана сума погашення при передачі вимоги до органів виконавчої служби?

Відповідь: Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначених у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів ДФС/або органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред’являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред’явлення. 

 

Питання 4. Коли фіскальна служба передає вимоги про сплату боргу (недоїмки) в органи виконавчої служби?

Відповідь: Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів із дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.

 

Питання 5. Як здійснюється нарахування єдиного внеску фізичними особами – підприємцями (загальна система оподаткування) та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

Відповідь: Базою нарахування єдиного внеску для таких фізичних осіб є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Зазначу, що з 1 січня 2017 року діє норма, яка передбачає, що якщо платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску за місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Тобто 918,06 гривень.

Пильність не завадить при сплаті єдиного внеску

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

При несвоєчасній сплаті або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону №2464).

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону №2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону №2464).

Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів    громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Платники Тернопілля підтримали армію, сплативши понад 24,8 млн грн «патріотичного» збору

Впродовж шести місяців 2019 року платники податків Тернопільської області на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 134 млн 25 тис. грн військового збору. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження цього платежу зросли майже на 24,8 млн гривень.

Лише у червні цього року мешканці області сплатили 27 млн 649,3 тис. грн «патріотичного» платежу. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії зросли на 4 млн грн порівняно з січнем-червнем 2018 року.

Вважаємо за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо.

Платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Нарахований дохід оподатковується за ставкою податку 1,5 відсотка. Сума збору зараховується до державного бюджету.

Порядок для ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок №545).

Відповідно до п. 2 Порядку №545, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб’єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відповідно до ст.ст. 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:

- для юридичних осіб – найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

- для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 і п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України;

- для фізичних осіб-підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

- адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно- територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);

- дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (п. 3 Порядку №545).

Інформація про суб’єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії (п. 7 Порядку №545).

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального розміщується на офіційному вебсайті ДФС.

За інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДФС (Головна>Медіа-центр>Новини>Оприлюднено реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним), Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального станом на 01.07.2019 розміщено у рубриці «Реєстри».

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

« повернутися до списку новин