Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Місцеві скарбниці Тернопілля отримали майже 2,2 млрд грн податкових платежів

Переглядів: 1109

Місцеві скарбниці Тернопілля отримали майже 2,2 млрд грн податкових платежів

 

Впродовж січня-червня 2020 року до місцевих бюджетів краю надійшло 2 млрд 19,5 млн грн податкових платежів. Порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження зросли на 4,1 відсотка або 79,9 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько. «Незважаючи на труднощі для ведення підприємницької діяльності у час карантинних обмежень, бізнесу все ж вдалося сплатити податкові платежі у належному розмірі та своєчасно. Відтак місцеві скарбниці отримали фінанси на розвиток територіальних громад», – поділився очільник податкового відомства Тернопілля.

Посадовець зазначив, що основними джерелами наповнення місцевих скарбниць є податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, податок на нерухому майно. «За пів року територіальні громади отримали 1 млрд 388,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 3,5 відсотка або 47,3 млн грн більше, ніж у січні-червні 2019 року», – розповів Іван Пунько.

Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів 325,4 млн грн, що більше за шість місяців минулого року на 11,8 відсотка або 34,4 млн гривень. «Додатково скарбниці отримали 19,5 млн грн єдиного податку, адже суб’єкти господарювання сплатили цього платежу на 6,4 відсотка більше, ніж очікувалося», – констатував начальник податкової служби краю.

До місцевих скарбниць цьогоріч також спрямували 150,8 млн грн плати за землю та 43 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Коли підприємець першої чи другої групи відмовляється від спрощеної системи оподаткування

 

Відповідно до абзацу першого п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом, зокрема, для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву за місцем податкової адреси (п. п. 298.2.1 п. 298.2, абзац перший п. п. 298.1.1 п. 298.1ст. 298 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Підпунктом 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс., обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Отже, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, який відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року, зобов’язаний подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за податковий (звітний) квартал, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Втрачено чи знищено документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів: дії суб’єкта господарювання

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу (абзац другий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При наданні платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів (абзац третій п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

При не відновленні документів, зазначених у п. п. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац четвертий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 ПКУ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий п. 44.7 ст. 44 ПКУ).

 

 

Варто пам’ятати про термін сплати збору за місця для паркування транспортних засобів

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

« повернутися до списку новин