Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Матеріальна допомога має систематичний характер: оподаткування ПДФО

Переглядів: 17

Відповідно до п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п. п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Згідно з абзацом першим п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2018 році – 2470 грн, у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 гривень.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Надходження плати за землю суттєво зросли

Упродовж минулого року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 377,6 млн грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 19,1 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 60,5 млн гривень.

Понад 78 відсотків сплати цього платежу – внесок юридичних осіб. Адже вони перерахували торік майже 295,1 млн грн плати за землю, що на 56,8 млн грн більше, ніж очікувалось. Порівняно з надходженнями 2018 року сплата зросла на 59,4 млн гривень.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 82,5 млн грн плати за землю. Порівняно з 2018 роком приріст платежу склав 7,6 млн гривень.

На думку в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Валерія Лісницького, суттєве зростання сплати земельних платежів – це результат продуктивної та тісної співпраці керівників територіальних громад із податковою службою краю. Зі свого боку податківці проводять тривалу роз’яснювальну роботу, а місцеве керівництво застосовує норми на практиці, переглядаючи минулий досвід, проводячи інвентаризацію земельних ділянок, розширюючи коло платників, доцільність надання пільг тощо.

Подано уточнення Податкової декларації з податку на прибуток за попередній рік з метою коригування ціни контрольованої операції: термін для сплати донарахувань

 

Згідно із п. п. 39.5.4.1 п. п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

- максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності);

- та/або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).

Підпунктом 39.5.4.2 п. п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ встановлено, що самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відповідно до п. 50.1 ст. 51 ПКУ платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ та за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ (під час проведення документальних перевірок)), зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до Декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Тобто платник податків, який здійснює самостійне коригування ціни контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ після спливу терміну подання Декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний податковий рік, повинен сплатити донараховану суму податкового зобов’язання до подання уточнюючого розрахунку.

При цьому платник податків має право подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок подається не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Торгівля або зберігання пального у тарі до 5 літрів – без ліцензії

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що з 29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують. 

Зміни передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Також серед нововведень – суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей).

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися до списку новин