Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Туристичний збір у 2019 році

Переглядів: 103

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до ст. 268 ПКУ щодо розміру ставки, бази оподаткування, порядку сплати туристичного збору (далі – збір).

Так, ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (п. п. 268.3.1 п. 268.3  ст. 268 ПКУ).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 15.01.2019 №1249/7/99-99-13-03-02-17.

 

На Тернопільщині сплатили майже 84 мільйони податку на нерухоме майно

Впродовж січня-грудня 2018 року суб’єкти господарювання та громадяни Тернопілля сплатили 83 млн 885,4 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2017 роком надходження цього платежу зросли на 31 млн 750,1 тис. грн або на 60,9 відсотків.

 Варто зазначити, що юрособи сплатили 53 млн 292,8 тис. грн податку на нерухомість, що на 17 млн 127 тис. грн більше, ніж позаторік. Фізичні особи у 2018 році перерахували до місцевих бюджетів 30 млн 592,7 тис. грн цього платежу, що на 14 млн 623,1 тис. грн більше порівняно з 2017 роком.

Лише у грудні минулого року платники сплатили 3 млн 854 тис. грн податку на нерухомість. Порівняно з відповідним періодом 2017 року надходження цього платежу зросли на 1 млн 414,7 тис. грн. або 58 відсотків.

Коли підприємець подає річний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску двічі

 

Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464,- підприємців - платників єдиного податку нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Розмір єдиного внеску складає 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують єдиного внеску у розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Платники єдиного внеску – підприємці - платники єдиного податку та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок .

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), зокрема, підприємці - платники єдиного податку формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435 .

Згідно з п. 16 розділу ІV Порядку №435 фізичні особи – підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до контролюючих органів окремі Звіти за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435.

 

Документ для резидента, що підтвердить сплату податків закордоном

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п. п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

« повернутися до списку новин