Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Відповідальність за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні договору комісії

Переглядів: 224
Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно з п. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) при встановленні Національним банком України (далі – НБУ) граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Пунктом 3 ст. 13 Закону №2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Водночас відповідно до п. 4 ст. 13 Закону №2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Згідно з п. п. 2 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар/акредитив (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар, або в порядку, визначеному п. 16 прим. 2 розд. IV Інструкції №7).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (п. 5 ст. 13 Закону №2473).
Згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша ст. 1014 ЦКУ).
Частиною другою ст. 1016 ЦКУ встановлено, що за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.
При порушенні третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (частина четверта ст. 1016 ЦКУ).
Враховуючи викладене, відповідальність, передбачена ст. 13 Закону №2473 за порушення резидентами строку розрахунків, у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні договорів комісії покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто на комісіонера.
 
Гаряча лінія
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника управління – начальник відділу перевірок платників основних галузей економіки, матеріального виробництва, торгівлі, послуг, інших галузей економіки управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Тернопільській області Людмила Кривик під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувалася із додзвонювачами щодо проведення перевірок платників податків.
 
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
 
Питання 1. Як надає банк інформацію про рух коштів підприємства?
Відповідь: Інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків банками та іншими фінансовими установами надаються контролюючим органам за рішенням суду. Для цього податкове відомство звертається у суд.
 
Питання 2. Щоб допустити податкового інспектора до перевірки, які документи він має підприємству пред’явити?
Відповідь: Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для проведення та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні, та вручення або надіслання копії наказу про проведення перевірки.
 
Питання 3. Яка тривалість проведення планових виїзних перевірок?
Відповідь: Тривалість планових виїзних перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення виїзних перевірок, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
 
Питання 4. З 1 жовтня 2020 року покупці, сплативши за товар чи послугу більше 850 грн, зможуть оскаржувати видані їм з порушеннями чеки. Чи буде захист й продавця від не доброчесної конкуренції? І чи це не буде тиском продавців зі сторони податкової?
Відповідь: При застосуванні програмних РРО фіскалізація чеку відбуватиметься на сервері ДПС. Тому перевірка полягатиме не просто у розгляді факту подання якогось чеку продавцем, а у доведенні факту його нереєстрації чи викривлення. При виявленні розбіжностей податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення. Для цього доведеться проаналізувати багато додаткової унікальної інформації. Зокрема, попередні та наступні чеки, видані таким продавцем в той же день, відповідність їх фіскальних номерів, накладання цифрового підпису при їх реєстрації. Отже, застосувати штраф лише по факту надходження скарги буде просто неможливо.
 
Питання 5. Платник податків сьогодні може перевірити, чи він включений у план-графік перевірок. Скеруйте, де можна з цим ознайомитися?
  • План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) (Головна/Діяльність/Плани та звіти роботи) до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
 
Питання 6. Підприємство не надало матеріали по зустрічній звірці. Чого чекати від контролерів?
Відповідь: Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, для документального підтвердження інформації щодо платників та для забезпечення виконання покладених функцій, завдань, контролюючі органи мають право звернутись до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання необхідно інформації (вичерпний перелік і підстави надання якої встановлені законом).
Визначену у запиті інформацію та її документальне підтвердження необхідно надати при проведенні зустрічної звірки – протягом 10 робочих днів з наступного за днем отримання запиту.
При цьому платник податків може надати документальне підтвердження цієї інформації в електронному або паперовому вигляді на свій вибір.
Ненадання пояснень і документального підтвердження на письмовий запит ДПС у встановлені терміни є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
І зауважу, що платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит податкової служби у випадку, якщо він був складений з порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.
 
Питання 7. Скільки проведено перевірок у цьому році в області?
Відповідь: Фахівці управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Тернопільській області провели перевірок на 28,6 відсотка менше, ніж минулоріч. Так, у січні-листопаді 2019 року кількість перевірок склала 282, а минулого року їх було 395.
 
 
На Тернопільщині за нерухомість сплатили майже 110,2 млн гривень
 
Впродовж січня-листопада 2019 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 110 млн 173,4 тис. гривень. Це перевищило очікувані надходження на 30,1 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 19,6 млн гривень.
Значна частка надходжень припадає на власників нерухомості – юридичних осіб, що становить 59,5 відсотка від сплаченого платежу. Вони перерахували майже 65,6 млн грн податку на нерухоме майно, а це на 13,2 млн грн більше, ніж у січні-листопаді минулого року.
Мешканці області сплатили за нерухомість майже 44,6 млн грн цього платежу, що перевищило минулорічні надходження одинадцяти місяці на 6,4 млн гривень.
Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості.
Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок за 2019 рік. Фізичним особам податок нараховують органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачують податок на нерухомість за об`єкти, що були у володінні в 2018 році.
 
Незавершене будівництво: що з  нараховуванням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
 
Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Тобто податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
 
 
Послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології: право на застосування першої групи єдиного податку
 
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.
 
 
 
Козівське управління
Головного управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися до списку новин