Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Особливості договору дарування та заповіту

Переглядів: 328

Часто виникають ситуації, коли рідні люди замислюються про те, як краще розпорядитися своїм майном в користь дітей чи онуків: скористатися договором дарування або укласти заповіт. У чому ж різниця? Роз’яснення надають фахівці безоплатної правової допомоги.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Також дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Договір дарування нерухомої речі обов’язково укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Особа, якій подаровано майно вступає в право власності одразу після укладання договору дарування.

Заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповіт має бути посвідчений приватним або державним нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 Цивільного кодексу України.

Зауважимо, що заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. В такому випадку заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Але потрібно пам’ятати і про право на обов'язкову частку у спадщині інших членів сім’ї, навіть якщо вони не зазначені в заповіті. До них відносяться: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.  Зазначені особи мають право на спадщину незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

 

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12 А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103  (безкоштовно та цілодобово).

 

 

 

 

« повернутися до списку новин