Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Як підприємцю відобразити у річній декларації про майновий стан і доходи збитковий вид діяльності

Переглядів: 13

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п. п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Форма податкової декларації (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177).

Підпунктом 1 п. 3 розд. IV Інструкції визначено, що у розрахунку податкових зобов’язань додатка Ф2 до податкової декларації відображаються доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розд. I із зазначенням у графі 2 назви та у графі 3 – коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;

- у графі 4 – сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;

- у графах 5-7 – сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування).

У графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації вказується значення, розраховане за формулою: графа 4 «Сума одержаного доходу» – графа 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» – графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» – графа 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» – графа 8 «Амортизаційні відрахування».

Якщо результатом розрахунку суми чистого оподатковуваного доходу одного з видів економічної діяльності є збиток, фізична особа – підприємець при заповнені графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації від’ємне значення за таким (збитковим) видом економічної діяльності не зазначає, а рядок прокреслює.

Значення рядка «Усього» графи 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.

Щодо сплати ПДФО юридичною особою за відокремлені підрозділи

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що ДПС України надало пояснення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб юридичною особою до відповідних бюджетів за відокремлені підрозділи, не уповноважених нараховувати та перераховувати такий податок за працівників цих підрозділів.

Так, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачений ст.168 Податкового кодексу України.

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

Підпунктом 14.1.30 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі –ПКУ) передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному Господарським кодексом України. Згідно зі ст.55 Господарського кодексу суб’єктами господарювання визнаються учасники господарським відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

При прийнятті рішення про створення відокремленого підрозділу, юридична особа зобов’язана повідомити контролюючий орган за своїм місцем знаходження та за місцем знаходження таких новоутворених підрозділів.

Відповідно до розділу 2 статті 64 Бюджетного кодексу України I податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Згідно з п. п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. п.168.4.4 п.168.4.ст.168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

Підпунктом 7.1 п.7 Порядку визначено: якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання  або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Однак мають місце випадки, коли підприємства, маючи підрозділи на інших територіях, ніж місцезнаходження головного підприємства, не стають на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, які не уповноважені утримувати (нараховувати) та сплачувати податок на доходи та не проводять сплату податку до відповідного місцевого бюджету за працівників, що працюють в цих підрозділах. Такі випадки є порушенням порядку сплати податку та як наслідок недоотримання коштів відповідними місцевими бюджетами.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку на доходи до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Протягом доби обіг пального не здійснювався: підтвердити факт треба у довідці

Підпунктом 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка), а також формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944.

Таким чином, якщо протягом доби обіг пального (отримання, відпуск, втрата, поповнення) не здійснювався, то розпорядник акцизного складу зобов’язаний сформувати та подати Довідку (крім днів, в які акцизний склад не працює), із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Особисто звертались приватні підприємці, бухгалтери, пенсіонери

У 2019 року посадові особи територіальних органів ДПС у Тернопільській області провели 93 особистих прийоми громадян, що на 17 більше, ніж у 2018 році. Зокрема, очільник обласного податкового відомства провів 6 прийомів, його заступники – 13 прийомів, інші посадові особи – 74.

На особистих прийомах побували 31 підприємець, 26 осіб, соціальний стан яких не визначено, 17 громадян іншої категорії (керівники/бухгалтери суб’єктів господарювання), 10 пенсіонерів, три одиноких матері. Звертались також експрацівник органів ДПС, безробітний, робітний, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. За результатами проведених особистих прийомів громадянам надали 93 усних роз’яснення.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області можна за номером: (0352)43-46-33.

 

« повернутися до списку новин