Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Платники Тернопілля сплатили до бюджетів майже 3,5 млрд грн платежів

Переглядів: 504

Платники Тернопілля сплатили до бюджетів майже 3,5 млрд грн платежів

 

Упродовж першого півріччя цього року платники податків Тернопілля сплатили до бюджетів усіх рівнів 3 млрд 480,5 млн грн податкових платежів. Порівняно з січнем-червнем 2019 року надходження до зведеної казни зросли на 188,2 млн гривень або на 5,7 відсотка більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

«Із загальної суми надходжень до загального фонду державного бюджету надійшло 1 млрд 458,1 млн грн, місцеві бюджети отримали 2 млрд 19,5 млн грн, що відповідно на 110 млн грн та 79,9 млн грн більше», – конкретизував очільник податкової служби Тернопільщини.

Посадовець зазначив, що вагому частку в доходах держбюджету склали надходження з податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизного податку. «Суб’єкти господарювання нашого краю з початку цього року сплатили 647,6 млн грн податку на додану вартість, 143,9 млн грн податку на прибуток, 8,3 млн грн акцизного податку», – повідомив Іван Пунько.

На думку очільника податкового відомства області, зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів – результат усвідомлення платниками необхідності сплачувати податки доброчесно та в повному обсязі.

 

 

Про зміну видів господарської діяльності треба повідомляти у визначені терміни

Відповідно до п. п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності;

- дата анулювання реєстрації.

Згідно з п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Пунктом 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

З огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, підприємець, який є платником єдиного податку третьої групи, при зміні видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

 

Період уточнення податку на нерухомість для власників будівель промисловості

 

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, відповідно до п. п. «є» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), передбачає подання Декларації, зокрема з типом «Звітна» або «Уточнююча».

Таким чином, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 466 подати Декларації з типом «Уточнююча» або «Звітна» (якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.

 

 

Можливість платника податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет

 

Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Особливості нарахування та сплати акцизного податку підприємцями та юридичними особами

 

В останній день червня цього року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості нарахування та сплати акцизного податку підприємцями та юридичними особами».

На запитання платників відповідав начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Савка.

Надаємо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

 

Питання: Чи вірно, при відсутності відеоспостереження підприємству можуть відмовити у видачі ліцензії?

Роман Савка:

Так, вірно. Виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.

 

Питання: Чи є обмеження у імпорті спирту?

Роман Савка: Так, до 1 січня 2024 року імпорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.

 

Питання: Розкажіть про зміни, що є наслідком дії Закону 466?

Роман Савка: Нагадаю, що з 23 травня набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Ним передбачаються наступні зміни:

- доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

- надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;

- встановлюється ставка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3 000 гривень за 1 літр);

- визначається порядок оподаткування рідин, що використовуються в електронних сигаретах та запроваджується маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку.

 

Питання: Яка відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах?

Роман Савка: Необладнання витратомірів-лічильників обсягів спирту чи пального та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 тис. гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 тис. гривень.

 

Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 млн гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2 млн гривень.

Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового передбачено накладення штрафу в розмірі 1 тис. гривень за кожний неподаний електронний документ.

 

Питання: Якщо виробляти пальне без ліцензії, який штраф передбачено?

Роман Савка: До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу при виробництві пального без наявності ліцензії – 1 млн гривень.

 

Козівське управління

Головного  управління ДПС у Тернопільській області

« повернутися до списку новин