Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Від платників Тернопільщини до держбюджету надійшло понад 1,2 млрд гривень

Переглядів: 74

Від платників Тернопільщини до держбюджету надійшло понад 1,2 млрд гривень

Понад 1 млрд 239,1 млн грн податків спрямували до Державного бюджету України платники Тернопільщини упродовж січня-травня 2020 року. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС в області Валерій Лісницький. «Індикативні показники виконано на 100,1 відсотка. Відтак казна нашої країни додатково отримала 700 тис. гривень», – деталізував посадовець.

«Попри невтішні наші сподівання, адже бізнес все ж переживав труднощі у зв’язку із карантинними обмеженнями, суб’єктам підприємництва нашого краю все ж вдалося дотриматися принципу повноти сплати податків. Отож маємо такий результат», – наголосив Валерій Лісницький.

Він зазначив, що приріст цьогорічних надходжень до січня-травня 2019 року склав 9,7 відсотка або плюс 110,1 млн гривень.

У розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 557,7 млн грн та податку на прибуток підприємств – 142,1 млн гриивень. А це відповідно на 87,4 млн грн та 7,9 млн грн більше, ніж минулоріч. Крім цього, тернопільський бізнес спрямував до бюджету 6,8 млн грн акцизного податку, що на 13,2 відсотка перевищило очікувані надходження або плюс 800 тис. гривень.

Загалом внесок платників нашого краю до зведеного бюджету склав 2 млрд 893,7 млн гривень упродовж січня–травня 2020 року. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 6 відсотків або плюс 164,2 млн гривень.

 

У податкових новаціях – про відповідальність платників податків та контролюючих органів

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Так, запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема, вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;

- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

- визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119-1, п. 120.1, п. 121.1Кодексу та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф)  – до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

- у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

- у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

- за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту – 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

- усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

 

Нарахування податку на нерухомість при зміні власника елітного житла протягом року

Відповідно до п. п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

При переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Отже, при переході права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частки, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшена на 25000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25000 грн/12 х Кміс), де:

Кміс – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

 

Коли від продажу автомобіля, мотоцикла чи мопеда треба платити податок

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5 відсотків.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків.

Враховуючи викладене, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

 

Козівське управліня   Головного управління ДПС

у Тернопільській області

« повернутися до списку новин