Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Хто підписує податкову звітність з моменту відкриття ліквідаційної процедури юрособи та фізособи-підприємця?

Переглядів: 19

Відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦКУ призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (частина третя ст. 105 ЦКУ).

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта ст. 105 ЦКУ).

Згідно з частиною сьомою ст. 111 ЦКУ для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема, із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання, органам ДПС документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає, зокрема, органам ДПС звітність за останній звітний період.

Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідатору). Такий платник податків (в особі голови ліквідаційної комісії (ліквідатора)) повинен подавати та підписувати податкову звітність до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням податкова звітність подається за підписом самої фізичної особи або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

 

 

Рядок 2 податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: заповнюємо при уточненні

 

Відповідно до п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).

Рядок 2 «податковий період» заголовної частини Декларації передбачає заповнення полів:

- у полі 1.1 «звітний» – зазначається рік, на який подається Декларація;

- у полі 1.2 «що уточнюється» – вказується податковий період (рік), що уточнюється, у разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації.

Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами ст. 50 ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов’язання у зв’язку із самостійним виявленням помилки в раніше поданій Декларації, що уточнюється, або у зв’язку із зміною об’єкта оподаткування.

При поданні «Уточнюючої» Декларації заповнюється поле 1.2 рядка 2 Декларації, а поле 1.1 рядка 2 Декларації не заповнюється.

Якщо уточнюються показники раніше поданої Декларації у складі «Звітної» або «Звітної нової» Декларацій – заповнюються поле 1.1 та поле 1.2 рядка 2 Декларації.

 

Малий бізнес суттєво наповнює місцеві бюджети

 

Понад 84,6 млн грн єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у січні 2020 року. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 7,9 млн грн більше або плюс 10,3 відсотка. Загалом частка єдиного податку у місцевих бюджетах складає майже четверту частину усіх поступлень.

Більш ніж половину надходжень від єдиного податку сплатили приватні підприємці. У січні цього року вони перерахували до місцевих скарбниць 44,1 млн грн, що на 4,6 млн грн більше, ніж торік у січні.

Юридичні особи поповнили бюджети, сплативши 7,4 млн грн єдиного податку. Від них приріст надходжень до минулого року склав майже 3 млн грн або плюс 36,6 відсотка.

 Від суб’єктів господарювання, які перебувають на фіксованому податку, а це четверта група спрощеної системи оподаткування, до бюджетів надійшло 33,1 млн грн, що 1,3 млн грн перевищує показник відповідного минулорічного періоду.

 

 

Готівкове обмеження на використання коштів виданих під звіт для придбання товарно-матеріальних цінностей

 

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148) готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення №148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Тобто обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку у розмірі 10000 грн поширюється на використання коштів виданих підприємством під звіт працівнику для придбання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому кількість суб’єктів господарювання, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

 

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

« повернутися до списку новин