Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Найбільше бізнесменів у Тернополі та Тернопільському районі

Переглядів: 217

Найбільше бізнесменів у Тернополі та Тернопільському районі

Станом на початок травня 2020 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 58563 основних платники податків. Понад 59 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34840 осіб, що на 472 більше, ніж у січні-квітні 2019 року. Решта платників є юридичними особами – 23723, що на 621 суб’єкт господарювання більше, ніж минулоріч.

Найбільше представників бізнесу зареєстровані у м. Тернополі та Тернопільському районі, а це відповідно 24737 та 4889 осіб. Активно займаються підприємництвом на Теребовлянщині, Борщівщині та Гусятинщині. Адже там перебуває на обліку територіальних податкових органів відповідно 2324, 2423, 2202 суб’єкти господарювання.

Упродовж квітня 2020 року взяли на облік 156 платників податків. Серед них 48 юридичних осіб та 108 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 188 суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: 2 юридичних особи та 186 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків зареєстровано 1103888 фізичних осіб, а також 4333 іноземців. Проте 4822 особи відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера. Цьогоріч у січні-квітні зареєстровано 2986 фізичних осіб та 71 іноземця.

… Карантин послаблено. Центри обслуговування платників відчиняють свої двері, але

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» територіальні органи Державної податкової служби України, які здійснюють обслуговування платників в центрах обслуговування платників, послаблять обмеження і розпочнуть надання послуг з 1 червня.

Працюватимуть ЦОПи ГУ ДПС у Тернопільській області за звичайним графіком роботи: з 9.00 год. до 18.00 год. з обідньою перервою з 13.00 год. до 13.45 год. та технічними перервами для санітарної обробки і провітрювання що дві години на 10-15 хв.

Вхід дозволено відвідувачам у захисних масках та гумових рукавичка та після дезінфекції рук. Одноразово у ЦОПі можуть перебувати до десяти осіб, решта – у режимі черги на вулиці з дотриманням відстані не менше, ніж 1,5 метра.

При цьому приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснювати виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ), поштою.

Сектор реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України, що діє в Центрі обслуговування платників Тернопільської ДПІ, теж прийматиме відвідувачів не більше трьох осіб одночасно. Для бажаючих отримати електронні ключі – окрема черга.

 

Торгівля алкогольними напоями в кіосках, ятках тощо без обмеження площі: чи застосовуються штрафні санкції до продавця

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями (далі - Закон №481) визначено, що місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно з п. п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, визначено, що будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 №327 (далі – Інструкція), мережа роздрібної торгівлі стаціонарна – це сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, що розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень, оснащених торгово-технологічним устатковуванням. Стаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – магазинів.

Мережа роздрібної торгівлі напівстаціонарна – сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, які займають відокремлене приміщення, як правило, легкої конструкції без великих капітальних витрат і, як правило, не мають торгового залу для здійснення торгово-технологічних операцій з покупцями. Напівстаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – кіосків, яток, автозаправних станцій тощо. Кіоск, ятка враховуються як окремі об’єкти торгівлі незалежно від того, розташовані вони у будь-якому приміщенні (магазині, кінотеатрі тощо), на вулиці, ринку чи в підземному переході тощо (п. 3.2 розд. 3 Інструкції).

Павільйон – різновид об’єкта роздрібної торгівлі, який розташований в споруді легкого, некапітального будівництва з невеликою торговою залою і допоміжними приміщеннями. Якщо павільйон має торговий зал з площею 20 кв. м і більше, то він ураховується як магазин, а з площею менше 20 кв. м – як кіоск. На ринках павільйон має торговий зал, місця в якому здаються в оренду підприємствам та підприємцям для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі (п. 3.5 розд. 3 Інструкції).

При цьому згідно з п. п. 3.3.1 п. 3.3. розд. 3 Інструкції лотки (розкладки, стенди, палатки) – нестаціонарні пункти продажу товарів на вулиці, на ринках, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів тощо, які, як правило, на ніч розбираються.

Згідно ст. 15 прим. 3 Закону №481 забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 15 прим. 3 – 6800 гривень.

Отже, якщо суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до ст. 17 Закону №481.

Крім того, повідомляємо, що відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі встановлення факту порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону №481, зокрема, щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

 

Реалізація пального: на які операції складають акцизні накладні

Відповідно до п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу, акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п. 28 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408, у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД ведеться окремо облік обсягів пального, що:

- оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною іншою ставкою податку;

- оподатковуються на умовах, встановлених пп. 229.2 та 229.8 ст. 229 ПКУ;

- не підлягають оподаткуванню;

- звільняються від оподаткування.

Згідно з п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання, реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Отже, платник акцизного податку – особа, яка реалізує пальне, зобов’язана складати акцизні накладні на всі операції з реалізації пального, у тому числі на такі, що не підлягають оподаткуванню або звільнені від оподаткування акцизним податком.

 

Витрати, що враховує ФОП на загальній системі оподаткування

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац перший п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п. п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Козівське управління Головного управління

у Тернопільській області

« повернутися до списку новин