Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 83 млн грн податкового боргу

Переглядів: 28
Електронний рахунок платника акцизного податку: порядок закриття
 
Відповідно до п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що розроблений з метою реалізації вимог ПКУ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок).
Пунктом п. 18 Порядку, зокрема, встановлено, що електронний рахунок платника акцизного податку, зареєстрованого в системі електронного адміністрування реалізації пального, який не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 02 липня 2019 року, закривається 23 липня 2019 року за правилами, встановленими для закриття електронного рахунка при анулюванні реєстрації як платника акцизного податку.
Відповідно до п. 23 Порядку, для закриття електронних рахунків ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) відомості, в яких зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер електронного рахунка.
Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, закриває електронні рахунки.
Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДПС не пізніше операційного дня, що настає за днем його закриття.
 
Суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 83 млн грн податкового боргу
 
Впродовж січня-серпня цього року 499 юридичних осіб, які допустили податковий борг на початок цього року, скоротили його в абсолютному значенні на загальну суму 83 млн гривень. Повністю виплатили свою заборгованість перед державою 349 суб’єктів господарювання. Сплачена ними сума склала 70,7 млн гривень.
З початку року в рахунок погашення податкового боргу спрямовано до зведеного бюджету 21,3 млн гривень. Зокрема до державного бюджету надійшло 15,8 млн гривень.
У січні-серпні подано 69 звернень до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму 48,8 млн гривень. Задоволено 39 заяв на суму 21,8 млн гривень. Крім цього, до суду направлено 46 позовів щодо стягнення на активи фізосіб через органи виконавчої служби. Сума боргу, заявлена до стягнення, склала 3,5 млн гривень.
За рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 521 тис. грн, з них до державної скарбниці – 151,8 тис. грн, а до місцевих – 369,2 тис. гривень.
 
Щодо застосування РРО при перевезенні пасажирів платниками єдиного податку
 
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Пунктом 6 ст. 9 розд. ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон №265) встановлено, що РРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Водночас згідно із п. 4 ст. 9 Закону №265 РРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 №503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, при проведенні розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО не застосовують.
 
Щодо тонкощів відображення інвестиційних прибутків у звітності
 
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Водночас згідно з п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177), у рядку 10.5 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума інвестиційних прибутків, отриманих від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших ніж цінні папери формах, розмір яких визначається згідно з п. 170.2 ст. 170 ПКУ. У разі отримання таких прибутків разом із Декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 до Декларації.
У графі 3 рядка 10.5 Декларації вказується значення рядка 3.1 додатка Ф1 до Декларації;
- у графах 4, 5 рядка 10.5 Декларації вказуються значення рядків 4.1, 5.1 додатка Ф1 до Декларації;
- у графах 6, 7 рядка 10.5 Декларації вказуються значення рядків 4.2, 5.2 додатка Ф1 до Декларації.
 
Сектор комунікацій
Головного управління ДПС у Тернопільській області
 
 
 

« повернутися до списку новин