Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Документи, які потрібно подати для отримання ліцензій для роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами

Переглядів: 373

Чи застосовується відповідальність до підприємців – платників єдиного податку першої-третьої груп, які для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, використовують поточні рахунки, що відкриваються для власних потреб?

 

Відповідно до п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року №56) зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція №492), клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Клієнт для відкриття рахунку подає до банку документи, які на час їх подання мають бути чинними (дійсними) та їх оформлення має відповідати вимогам законодавства України.

Згідно з абзацами першим-другим п. 14 розд. І Інструкції №492 за поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам-господарювання у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Отже, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп не можуть використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються ними для власних потреб.

Водночас відповідно до п. 6 та п. 7 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV «Про Національний банк України» Національний банк України, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками та визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.

Тобто питання використання поточних рахунків фізичних осіб знаходиться у правовому полі Національного банку України.

Разом з тим, п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас слід зазначити, що частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) встановлено, що, зокрема, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

 

 

 

Заповнення поля «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Податкової декларації з податку на прибуток при відсутності інформації про код нерезидента

 

Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.

У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента:

- повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті/договорі;

- назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції – відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 № 32, або назва вільної економічної зони;

- відмітка про наявність офшорного статусу – при наявності офшорного статусу відповідно до п. п. 14.1.122 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України;

- код нерезидента в країні резиденції.

Поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у випадку відсутності інформації поле заповнюється з прокресленням.

 

Документи, які потрібно подати для отримання ліцензій для роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами

 

Відповідно до положень ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон №481), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 16 Закону №481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі №481, забороняється.

Отже, для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку.

 

Бізнесменам Тернопілля віддали 99,2 млн грн податку на додану вартість

 

Упродовж січня-лютого 2020 року 121 суб’єкт підприємництва Тернопільщини повідомив про відшкодування податку на додану вартість. Заявлена сума повернення на розрахунковий рахунок склала 98,8 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року вона зросла на 4,5 млн гривень. Про це розповів в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Зокрема 28 приватних підприємців повідомили про відшкодування 8,8 млн грн податку на додану вартість, а 93 юрособи – 90 млн гривень», – деталізував посадовець.

До речі, станом на початок березня цього року платникам податків нашого краю повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 99,2 млн грн податку на додану вартість, із врахуванням попередніх періодів.

З початку цього року за результатами проведених перевірок фахівці податкової служби області упередили 10 тис. грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.

На початок березня 2020 року загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 90,6 млн грн, з яких 74,6 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування, 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.

Очільник ГУ ДПС в області нагадав, що з січня цього року запроваджено Систему моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування. «Це ще один спосіб автоматизованого аналізу податкових накладних за результатами задекларованих звітних показників платника податку на додану вартість із наявною в податкових органах інформацією, яка відображає специфіку господарської діяльності такого платника», – роз’яснив Валерій Лісницький. На думку податкової служби, застосування системи моніторингу сприятиме підтримці легального бізнесу та протидіятиме незаконному відшкодуванню податку на додану вартість.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області  

« повернутися до списку новин