Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

За нерухомість на Тернопільщині сплатили понад 82,5 млн гривень

Переглядів: 32

Упродовж січня-серпня 2019 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 82 млн 521,7 тис. гривень цього платежу. Це перевищило очікувані надходження на 11,5 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 21,8 млн гривень.

Варто зауважити, що левова частка сплати припадає на власників нерухомості – юридичних осіб, що становить 57,8 відсотків від сплаченого платежу. Вони сплатили 47,8 млн грн податку на нерухоме майно. А це на 10,7 млн грн більше, ніж у січні-серпні минулого року.

Мешканці області сплатили за нерухомість майже 34,7 млн грн цього платежу, що перевищило минулорічні надходження за вісім місяців на 11 млн гривень.

Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості.

Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок за 2019 рік. Фізичним особам податок нараховують органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачують податок на нерухомість за об`єкти, що були у володінні в 2018 році.

Варто мати на увазі, що  фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів із моменту вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Нарахування пені без строків давності

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Хто не подасть звітність без наявності нотаріально посвідченої довіреності

Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. При веденні бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

- фізичною особою – платником податків або його представником (п. п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2. ст. 19 ПКУ).

Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Отже, особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.

Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.

 

Щодо окремих правил застосування трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, ДПС України листом від 05.09.2019 №758/7/99-00-07-02-02-17 «Про надання методологічної допомоги» повідомила, що Міністерство фінансів України наказом від 16.08.2019 р. №345 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.

Документ надає відповіді на два запитання:

- Чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?

- Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?

Із детальними відповідями можна ознайомитися у додатку.

Козівське управління

ГУ ДПС у Тернопільській області  

 

« повернутися до списку новин