Монастириська районна рада
Монастириський район, Тернопільська область

Від платників Тернопільщини – понад 232,5 млн грн «патріотичного» збору

Переглядів: 18

На підтримку армії платники податків Тернопільщини спрямували 232,5 млн грн військового збору. Надходження перевищили очікувані на 8,7 млн грн або плюс 3,9 відсотка. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного збору зросли на 20,3 відсотка або плюс 39,2 млн гривень.

Лише у жовтні платники Тернопілля сплатили на потреби армії понад 25 млн грн військового збору. Приріст цього платежу порівняно з жовтнем 2018 року склав 2,1 млн гривень.

Нагадаємо, що військовий збір було впроваджено в нашій державі з серпня 2014 року для фінансування Збройних сил України. Його ставка становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

 

Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних чи розрахунків коригування

Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 1202.1 ст. 1202 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних (далі - АН/РК) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- 2 відс. від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 10 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 30 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

- 40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Пунктом 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/РК в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти АН/РК, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/РК протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.

Сума акцизного податку для цілей пп. 1202.1 та 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового.

При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми пунктів 1202.1-1202.3 ст. 1202 не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Кава, чай для відвідувача – без податків

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що згідно із п. п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише при їх одержанні безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Рентна плата за спеціальне використання води: за який обсяг води не справляється податок

Згідно з п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку;

- за воду, що використовується для протипожежних потреб;

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;

- за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

- за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;

- за морську воду, крім води з лиманів;

- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону;

- для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

- для потреб водного транспорту:

з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Рентна плата за спеціальне використання води: за який обсяг води не справляється податок

Згідно з п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку;

- за воду, що використовується для протипожежних потреб;

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;

- за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

- за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;

- за морську воду, крім води з лиманів;

- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону;

- для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

- для потреб водного транспорту:

з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Сектор комунікацій

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

« повернутися до списку новин